ЗАПОРІЗЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ - ІСТОРИЧНА КАРТА ЛІЦЕЮ

10 лютого 1923 року була створена  школа фабрично-заводського учнівства (ФЗУ) на базі Запорізького паровозоремонтного заводу.

16 лютого 1923 року була створена група в кількості 26 учнів, з яких                   12 чоловік  навчались за  токарною  професією, а 14 чоловік слюсарями з ремонту паровозів.  Начальником школи ФЗУ був призначений її засновник, директор Запорізького паровозоремонтного завода Бутузов А.М. На початку школа не мала своїх навчальних майстерень та класних кімнат, виробниче навчання проводилось у сборочному цеху завода, а теоретичні заняття в червоному  кутку  цього ж цеху.

У 1924 році  дирекцією заводу було виділено школі інше приміщення, яке мало 4 стіни та непокритий дах. Силами учнів це приміщення було приведено до ладу. Встановлені 5 токарних верстатів, 1 стругальний,                      1 сверлильний. На цьому обладнанні  навчались токарній справі  у дві зміни.

У 1925 році школа ФЗУ провела другий набір в кількості 2-х груп: котельщики и токаря. Учні  1-го набору навчальсь в школі 3 роки.

З 1926 року по 1929 рік школа ФЗУ випустила молодих робітників в кількості 125 чоловік за професіями: слюсар з ремонту паровозів, котельщик  та токар з металу.

У 1929 році заводоуправлінням було виділено для ФЗУ нову споруду, в якій  силами учнів були обладнані навчальні майстерні: слюсарні, котельні, токарні и ковальські. Окрім навчальних майстерень в цій споруді були обладнані класні кімнати.

У 1930 році контингент ФЗУ складав 824 чоловіка. Були введені нові професії:  ливарник-формовщик, електромонтер, електрозварник,  слюсар з ремонту електровозів, інструментальник.

З 1934 року навчання в школах ФЗУ було переведено з 2-х річного навчання на  1-річчний термін, таким чином навчання в школі відбувалось наступним чином: 2 години теоретичного навчання та 6 годин виробничого навчання на день.

У 1931-1932 роках школа ФЗУ, окрім своєї навчальної роботи приймала активну участь у будівництві Дніпрострою та Запоріжсталі.

За період з 1923 року по 1940 рік школа ФЗУ випустила близько 3000 молодих робітників. Школа ФЗУ існувала до 1940 року.

02 жовтня 1940 року відповідно до указу Президіума Верховної Ради на базі школи ФЗУ була створена ФЗО №10 з 6-ти місячним терміном навчання. Паровозоремонтним заводом було передано школі ФЗО №10 двоповерхова будівля з двома слюсарними цехами. Проведена мобілізація учнів в школу ФЗО №10 у кількості 270 чоловік за професіями: формовщик, токар з металу, слюсар-інструментальник, слюсар з ремонту паровозів.

У 1941 році на першій конференції відмінників, школу визнали як одну з найкращих в Запорізькій області.

1941 року школа була перейменована у Залізничне училище №3.

Вранці 17 серпня 1941 року незважаючи на сильне бомбування до училища з’явились учні,  їм були видані раніше заготовлені речові наплічні мішки в яких було: постільна білизна, ковдра, подушка, взуття, верхнє обмундирування та об 11-00 під повітряним обстрілом, учні під керівництвом майстра Ральченко Г.А. направились на станцію Запоріжжя-1 для посадки у вагони. Директор училища Арестов С.Ф., старший майстер Ейзель В.Е. зайнялись відправкою цінностей училища та продуктів харчування для учнів.

Було евакуйовано 106 учнів та значна частина робітників.

         04 вересня 1941 року учні та робітники прибули до м. Новосибірськ та отримало призначення на ст. Топки в Залізничне училище №2, де і було влито в колектив.

У 1943 році евакуйовані учні Залізничного училища №3, які навчались в Залізничному училищі №2 ст. Топки закінчили 2-річне навчання та були випущені Томенну залізницю та м. Томськ.

         У жовтні 1943 року після визволення м. Запоріжжя, повернулись колишні робітники Залізничного училища №3.  Приміщення училища німці не встигли підірвати, але воно було зруйноване від вибухів мін та снарядів. Всі вікна були вибиті, дах пробитий уламками від снарядів. До училища звозили обладнання та інструменти, які було знайдено під заводськими руїнами.

         У листопаді 1943 року до керівництва училища повернувся                  Ейзель В.Е.

         З 01 грудня 1943 року розпочались теоретичні заняття. Учні та робітники училища до 10 лютого 1944 року провели колосальну роботу: перекрили дах залізом, заложили цегляну пробоїну  у 2м, вставили скло у вікна, вибілили всі приміщення. Контингент учнів невпинно зростав.

У вересні 1945 року  училище відновлює незакінчену споруду під гуртожиток, яке будувалось у 1941 році. (зараз вул. Жуковського, 76а).

У 1947 році значно зросла матеріально-технічна база училища, поліпшились побутові умови учнів. Контингент складав 350 чоловік.

У 1952 році контингент  складав 300 чоловік.

2003 рік училище ПТУ-14 перетворюється в Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту.

2005 рік розширення професійної діяльності: Оглядач вагонів, касир квитковий, помічник машиніста електропоїзда, верстатник широкого профілю.
10.02.2008 — ліцею виповнилось 85 років.

10.02.2013 – 90 років

10.02.2018 – 95 років

2018 рік знову розширення професійної діяльності вже 33 професійних напрямках підготовки:

Водій дрезини; Водій трамвая; Водій тролейбуса; Верстатник широкого профілю; Газорізальник; Електрогазозварник; Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах; Електрозваник ручного зварювання; Касир (у банку); Касир (на підприємстві); Касир квитковий; Машиніст крана (кранівник); Машиніст дизель-поїзда; Машиніст тепловоза; Машиніст електровоза; Монтер колії; Офісний службовець; Оператор верстатів з програмним керуванням; Оглядач вагонів; Оглядач-ремонтник вагонів; Провідник пасажирського вагона; Помічник машиніста дизель-поїзда; Помічник машиніста тепловоза; Помічник машиніста електровоза; Помічник машиніста електропоїзда; Прийомоздавальник вантажу та багажу; Пресувальник колісних пар; Стюард (послуги у дорозі); Складач поїздів; Слюсар з ремонту рухомого складу; Слюсар-ремонтник; Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування; Токар


 Кожен рік ліцей підготовлює не менше 200 кваліфікованих робітників для підприємств області.